Olga93@meta.ua: Эричка, приветик. Уже слышала твою новую песню. Она действительно качает. Очень понравилась, умничка. Вопросы такие: 1) твой секрет хорошего настроения? 2) ты столько много работаешь, как избавляешься от усталости? 3) любимое место в Крыму? Заранее спасибо за ответ. Любим и будем болеть на «Crimea Music Fest».

Еріка: 1. Прокинутися зранку, стати перед дзеркалом і сказати, що життя прекрасне. І просто зберігати позитивний настрій протягом дня.
2. Ніяк. Просто міцний сон і домашній режим. Якщо втомлююся, йду додому, зариваюся під ковдру, вмикаю гарну музику, багато сплю.
3. Курортні містечка типу Ялти. І цього року я буду там, бо там проходитиме «Крим Мьюзік Фест», в якому я братиму участь. Проведемо літо разом з «Крим Мьюзік Фест»!

З архівом попередніх чатів «Главреду» ви можете ознайомитися тут.

Диана Лукьянчук: Ерічко, якби ти на тиждень стала президентом, що б найперше зробила для країни?

Еріка: Передусім я би подумала про тих, хто потребує піклування й турботи, а не про тих, у кого вщент набиті кишені. Наприклад, про людей похилого віку.

Нещодавно була в магазині, поряд із яким знаходиться ринок. Ходила туди купляти овочі, й на ринку побачила бабусю. У неї були неймовірно сумні очі. Було зрозуміло, що у неї немає грошей, аби навіть купити овочів. Купила їй їх. Вона сказала: «Дитино, якби ти знала, як зараз тяжко житии».

Ми не дбаємо про тих, хто дійсно потребує допомоги, і хто заслуговує на належну турботу. Тому це питання було б вирішено найпершим.
Крім того, я б проводила багато соціальних програм, які б ставили молодь на ноги. Навчання для всіх було б обов’язковим і доступним, воно б гарантувало роботу, працевлаштування. Наша молодь ставала б більш осввіченою, і в підсумку ми, як нація, ставали б сильнішими.

Диана Лукьянчук: Настюша, зараз багато зірок йдуть в політику. Чи хотіла б ти колись, спробувати себе у цій сфері?

Еріка: Я абсолютно аполітична. Завжди такою була і буду. Навіть якщо артисти беруть участь у промотурах, то це тільки робота – в жодному разі не агітація. Я абсолютно не «шарю» в політиці, абстрагуюся від цієї нецікавої для мене теми.

Диана Лукьянчук: Ерічка, де тебе найчастіше можна зустріти в Києві?

Еріка: Всюди... Я ж жива людина, як і всі. Хожу по магазинах, тягаю сумки у супермаркетах. Тому мене зустрічають у супермаркетах у відділі ковбаси… Хожу в кіно, їжджу на зустрічі. І, звичайно, мене можна зустріти вдома.

Диана Лукьянчук: Настя, чи експерементувала ти колись з кольором волосся?

Еріка: Експериментувала у шкільні роки. Не думаю, що це був останній досвід. (І тут вона загадково посміхнулася…)

Ксюша: Привіт, красуння. Ми знаємо, що скоро ти випустиш нову пісню, запитання таке: чи є вже пісня на «Русском Радио»?
Еріка: Пісня вже ротується на «Русском радио». Ви можете її слухати. А в понеділок о 9.00 на «Будильник-шоу» особисто презентуватиму новий трек.

Olga93@meta.ua: Эричка, твой любимый вид спорта?

Еріка: Я не спортсмен. Мені подобається спостерігати за різними видами спорту – футболом і тенісом. Для мене найкращий вид спорту – спортзал та хореографія.

Диана Лукьянчук: Яка пісня з твого репертуару найближча тобі?

Еріка: Напевно, ті пісні, які я пишу сама. Тому що я їх пишу в результаті певних переживань. Це те, що я відчуваю (наприклад, пісня «Вернись»).

Диана Лукьянчук: Чи будуть у скорому часі нові фотосесії?

Еріка: Будуть. Фотосесії – це не перша функція артиста. Я розумію, що вам подобається розглядати картинки, але ми працюємо й над іншим. У вересні буде кілька новий фотосесій.

Ксюша: Привіт, зозулька. Нещодавно почули, що ти хотіла б зайняти крісло судді на «Фабриці Зірок-5». Чи це так?

Еріка: Так, я би хотіла зайняти місце судді. Вже бачила цей проект з усіх можливих сторін: була й учасницею, й ведучею. І мені набридло тяжко працювати: я б хотіла «розслабити булки» в кріслі й просто висловлювати свою думку щодо старань учасників. Я вже маю, що сказати за чотири роки.

bad_Angel: Как ты относишься к бодиарту? Хотела бы побывать в роли «живого холста»?

Еріка: Позитивно. Я не проти побути «живим холстом». Це ж нові враження і відчуття. Я вже була в такій якості – у мене є татуювання. Думаю, воно не останнє,  їх буде кілька, як мінімум.

bad_Angel: Какие страны и города мира хотела бы посетить и почему?

Еріка: Всю Європу. Вона мене манить культурою, архітектурою. Ми наче всі живемо близько, але культури дуже відрізняются. Хотіла б ближче познайомитися з Америкою, зі спекотними країнами, наприклад, із Мексикою. Взагалі весь світ об’їхала б.

bad_Angel: Существует ли дружба в шоу-бизнесе, как считаешь? Какие отношения у тебя складываются с ребятами из групп «Время и Стекло», «Дио.фильмы»?

Еріка: Дружба існує, бо ми всі люди і потребуємо відносин. І це правильно просто дружити.
У нас прекрасні відносини. Дружимо із «Діо.фільмами», Надькою Дорофєєвою, Позіком («Время и Стекло»). Часто перетинаємося на концертах. До речі, разом ми виступатимемо на «Крим Мьюзік Фест», готуємо для вас сюрприз.

ИринаЧура: Чого ти зараз хочеш найбільше?

Еріка: Хотіла би на відпочинок в Європу. В ізоляцію, без мобільних телефонів. З друзями. Творити якісь дивакуваті речі.

Диана Лукьянчук: Настюшка, багато шанувальників дарують тобі речі, які зробили своїми руками. Як ти до цього ставишся? Тобі подобається, чи ти одразу викидаєш подалі? Дякую, за відповідь!

Еріка: Я ціную такі подарунки найбільше. Коли дарують речі, які можна купити в супермаркеті. Такі речі зберігаю у спеціальному відділі у шафі, якісь із них стали елементами декору. Є вази, які дітии створили власноруч... Коли людина робить щось своїми руками, вона вкладає душу. Ніколи не викидаю. Фен-шуй відміняється, бо ціную такі речі.

Martaky: Привіт з Червонограда... Чому ти все частіше і частіше спілкуєшся російською, оточення так впливає? Що найбільше запамятала з випускного вечора?

Еріка: 1. Тому що я не маю жодних проблем із мовою. Це не настільки важливо, як вам здається. Крім того, хочу мати хорошу практику вживання російської мови, бо хочу співпрацювати з представниками російського шоу-бізнесу. Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина.
Мій батько – росіянин, мати – українка. Тому я зобов’язана знати мову батька і мами...
Продовжуючи тему політики – ненавиджу спекуляції на ці теми. Я сама є прикладом того, як можна поєднувати російську і українську культуру.
2. Останні два роки навчалася в паралельному класі, тому належала двом классам – «а» і «б». Половина випускного вечора пройшла в одному класі, половина – в іншому. Ми зустрічали сонце, співала пісні. У мене була прекрасна сукня. Ми багато плакали, бо не хотіли залишати це прекрасне місце дитинства. Люблю своїх однокласників. Планую приїхати на зустріч випускників.

Даша Маманкова: Привіт, Еріка! Я знаю, що тобі подобається гурт «Океан Ельзи», слухаєш чи ти когось ще, окрім них, із наших вітчизняних музикантів?

Еріка: Поважаю «ОЕ», Вакарчука. Це – найкращий гурт України, слухаю їх з дитинства. Слухаю перші альбоми «Скрябіна», а також «Бумбокс»... Люблю український рок. Він є, ми можемо цим похвалитися. Рок поєднується з українською мовою, і це круто звучить. Українські гурти – це доказ того, що Україна рокова країна.

Анжелка: Приветик, Эрика. Я – поклонница твоего таланта, и мне очень хотелось бы у тебя узнать, какой момент из детства запомнился тебе на всю жизнь?

Еріка: Це момент, коли вся родина була разом. Тоді ще мої батьки жили разом. Тато часто їздив до Москви, повертався завжди на Новий рік. Так от, тато приїжджав з Москви, потяг приходив майже опівночі, забігав у квартиру в 23.50 і сідав за стіл. І тоді бамкало 12... Це було таке щастя! Він приносив купу подарунків, ящиків «снікерсів». Всі цілувалися, обнімалися – це був, напевно, найшасливіший момент.

Еріка.дуся: Чи можливо, щоб ти спілкувалася зі своїми фанатами по телефону? Якщо так, то подзвони (097) 334 … …, будь-ласка. Андріанна.

Еріка: Поспілкуватися можна у соцмережах, Твіттері та під час онлайн-конференцій.

Еріка.дуся: Що робити, якщо ніхто не вірить у твої сили? Андріанна.

Еріка: Точно нічого не робити на зло комусь. Треба робити для себе. Треба працювати, робити справу. Як кажуть, собака гавкає, караван йде. Треба не дивитися по сторонах, а треба просто тупо пахати. І абсолютно не переживати з приводу того, що думають люди.

Еріка.дуся: Хто твій молодий чоловік? Чому так довго приховуєш? Андріанна.

Еріка: Моє особисте життя – це частинка, яку я залишаю тільки для себе. Я вже довго потерпала від дій журналістів, що цей досвід мене навчив не оприплюднювати своє особисте життя. Тому воно залишатиметься виключно моїм.

bad_Angel: Как ты относишься к служебным романам? Это помогает работе или мешает, как считаешь?

Еріка: Це питання тісно пов’язане із питанням про особисте життя. Мала досвід службового роману на «Фабриці зірок». У цьому є і позитиви, і негативи.

Хоча і на російській, і на українській естраді є класні приклади службових романів.

Lexie: Настюш, привет. Даже не знаю, что у тебя спросить, просто хочется поблагодарить тебя за то, что ты с нами, что даришь нам свое творчество, свою улыбку, мы все тебя очень сильно любим, ценим. Спасибо, что ты есть у нас, что ты в наших сердцах, твои песни во многих случаях помогают мне найти ответы на свои личные вопросы, и помогают устроить личную жизнь. Спасибо за все, безумно люблю и очень жду тебя в Одессе. Год без твоей энергии – это уже никак.

Еріка: Мені дуже приємно чути такі слова. Це не лестощі, а дійсно слова людей, які потребують моєї музики. Заради таких людей я творю. Я Вас дуже люблю, навіть більше, ніж Ви мене.

Lexie: Настюш, представь такую ситуацию: до концерта полчаса, тебе приносят твой концертный костюм, который ты видела только на эскизах, но, посмотрев на него, ты видишь, что он тебе совсем не нравится, и это не то, что ты видела. Переделывать что-то нет времени, бежать покупать тоже, каковы будут твои действия в этой ситуации? Любим тебя, ждем в Одессе. От Женьки.

Еріка: Привет, Женька.
Бувають такі ситуації. Виступатиму в цьому костюмі. Бо не він красить артиста, а артист його. Якщо ти виступатимеш із кислою мордою, то ніхто тебе не сприйме. Це всього лиш костюм. Важливий вокал, чесність із слухачем і музика.

Алюсик: Привет, Эрика. Хочу задать тебе такой вопрос. Какой мультфильм или фильм ты считаешь самым классным, и какой бы ты пересматревала по десять раз на день?

Еріка: Мультиків люблю багато. Люблю радянські: «Ну, постривай!», «Простоквашино»... Люблю й діснеївські мультяхи, починаючи з «Попелюшки», закінчуючи «Покахонтас».
Фільмів – безліч. Зараз зупинилася на серіалі «Каліфорнікейшн». Є декілька картин, які лежать «у загашнику», їх часто передивляюся: «Куда приводят мечты», «Дневник памяти», «Дневник Бриджит Джонс»...

Nastishka: Привет, Настена. Скажи, пожалуйста, «Фабрика звезд» дает хорошую возможность себя реализовать как певицу? Не жалеешь, что сейчас так мало времени из-за работы, и ты не можешь проводить его со своими близкими и друзьями?

Еріка: Якщо ви думаєте про участь у цьому проекті, то даю «зелене світло». Це – хороший старт, школа, практика. Дерзайте, вперед.
Я шкодую, що не можу проводити вільний час із сім’єю. Але розумію жертви, на які доводиться йти. І близькі мене розуміють. Намагаюся поєднувати і роботу, і сімю, і друзів.

Olga93: Какое блюдо ассоциируется с домом, семьей?

Еріка: Мамині котлетки і борщик. Та й все, що готує мама, щось домашнє.

Взагалі не асоціюю сім’ю із їжею. Це – найважливіше в моєму житті. До чого тут їжа?

Лада: Привіт, Зозулька. Який самий нереально божевільний вчинок в твоєму житті? Яка покупка була найжахливішю в твоєму досвіді? І все ж таки, про твою нову хітову пісеньку. Чому так довго тримала нас в очікуванні? Чи це такий хід?
Еріка: Я не екстремал по суті, не стрибаю з паршутом і не катаюся на лижах. Але я екстремал по життю. Я можу щось вичудити просто зараз. Люблю життя несплановане і спонтанне. Можу зірватися і кудись поїхати з друзями, легка на підйом.
Не було жахливих покупок. Якщо ти «лоханувся» з покупкою, її завжди можна передарувати, або якось використати. Не буває, щоб річ не стала в нагоді. Не варто на цьому зациклюватися. Це лише гроші та речі, а головне – люди.
Пісня з певних технічних причин не змогла вийти в ефір, коли ми хотіли. Повірте, це буде сюорприз, і у вас із нею буде чимало добрих асоціацій.

Лигачёва Виктория: Привет Эрика. Ты просто прелесть, обожаю тебя! 1. Ты любишь животных? Есть ли? 2.Есть лучшая подруга? Спасибо.

Еріка: 1. Люблю тварин, але не настільки фанатично, щоб створити притулок. Це – брати наші менші, про них треба дбати. Вони чисті, чинять так, як відчувають. У нас в сім’ї ніколи не було тварин, тому й у мене немає. Часто я в роз’їздах, тому боюся, що не зможу доглядати за цим комочком щастя, та він спливе пузом догори.
2. Найкраща подруга є. Вона живе у Львові. Слава Богу, що вона залишилася в моєму житті. Ми дружимо зі студентства. Її звати Уляна.

Oksanaaaa: Що чекати від тебе на «Крим Мьюзік Фест»? Які пісні ти будеш виконувати?

Еріка: Виконкуватиму пісню «Папарацці». Буде класний номер. Будуть сюрпризи, тож запасайтеся поп-корном та колою й чекайте.

Еріка.дуся: Яка твоя улюблена прикраса і річ у гардеробі? Андріанна.

Еріка: Не можу назвати конкретно. Їх багато.

Еріка.дуся: Чи зробила б ти пластичну опирацію і де cаме? Чи правда? що у тебе є тату?

Еріка: У мене є тату, і буде ще 27. Ходитиму вся синя як зомбі-бой.

Хочу збільшити груди, сідниці, губи. Це ж тренд! Жартую.
Поки що немає необхідності...

bad_Angel: Любишь активный отдых или пассивный? Умеешь ездить на коньках, роликах?

Еріка: Люблю пасивний відпочинок. На відпочинку я – «м’ясо на сонці».

Olha62: Привіт, Еріка. В тебе нарощені нігті, чи ні? В тебе є якісь секрети своєї краси?

Еріка: У мене нарощені нігті. Секрет такий: хороший сон і багато тренажерного залу.

martysa2009@rambler.ru: Зозулька ти наша. Ми всі нереально любимо тебе і чекаємо прем’єру твого нового кліпу. В мене є таке за питаннячко. Які найпозитивніші моменти тобі запам’яталися після цього літа?

Еріка: Відпочинок у Чорногорії і активна діяльність, запис нового треку.

Еріка.дуся: Чи хотіла б ти знятися у кіно? У ролі кого?

Еріка: Так, у ролі негативного персонажу. Зараз вже є такі пропозиції. І не тільки в Україні.

Еріка.дуся: Ти живеш сама?

Еріка: Так, сама. У мене є кактус.

Еріка.дуся: Я дуже ранима – що порадиш?

Еріка: Раджу не паритися щодо того, що не важливо. Як сказав Соломон: «І це теж пройде». Треба жити далі, що б не сталося...

http://glavred.info/archive/2012/08/16/180937-2.html