Добавляю фото с журнала VIVA
Спасибо Света, фотки очень красивые и необычные
Я тоже уже приобрела этот журнал!
OLEKSII fan-forum / Ukraine |
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » OLEKSII fan-forum / Ukraine » Media Forum Матиаса » Упоминание Алексея Матиаса в прессе
Добавляю фото с журнала VIVA
Спасибо Света, фотки очень красивые и необычные
Я тоже уже приобрела этот журнал!
svetlana написал(а):
Добавляю фото с журнала VIVAСпасибо Света, фотки очень красивые и необычные
Дякую, Свєта, що додали цi прекраснi фото
Я тоже уже приобрела этот журнал!
Я теж В першу чергу до газетного кiоска поспiшала, а не на роботу. А потiм довго сидiла й милувалась
Ээх... Первое фото просто
Очень хорошее интервью
Олексій Матіас: «Я не вперше в Ужгороді, і не вдруге, і, навіть, не втретє…» (ФОТО)
Візит до Ужгорода переможця шоу «Фабрика зірок. Суперфінал» Олексія Матіаса був практично під зривом. Перед самою дорогою на Закарпаття Олесій захворів. І на нашу репліку перед початком розмови вже в Ужгороді, що, мовляв, «нам відомо, що ти трохи прихворів», його продюсер Влад Багінський (президент компанії «Akula Music», музичний продюсер «Першого національного») зауважив: «Да не чуть-чуть приболел, а хорошо заболел…»
Співак і виглядав відповідним чином: був блідий і посміхався, було помітно, спроквола, через силу..
...Та все це було вже пізніше, а спочатку був легкий шок від від дзвінка Влада Лакатоша з проханням перенести через хворобу Матіаса зустріч, анонсовану в прес-центрі "Закарпаття", до ПАДІЮНу, де того вечора мало відбутися шоу "Містер Ужгород 2010", і де Олексій мав бути зірковим гостем в журі конкурсу. Спершу подумалося, що це просто якась "відмазка", "з'їзд". Що, можливо, Матіас був тільки придуманою "зірковою" приманкою. Виявилося – правда...
"– Ми тут, здається. виступали з "Фабрикою?...", – запитав Олексій, готуючись до розмови.
– Ні, не тут. "Фабрика" була в театрі. А це – Палац дітей та юнацтва, ПАДІЮН...
- Чесно кажучи, відрізнити важко...
Ще б пак, турне з міста до міста, сцена за сценою – хіба можна в такій гонитві запам'ятати і потім відтворити у пам'яті всі нюанси?..
– Велике дякую! – віронічно ідреагував Матіас на репліку, що прозвучала збоку, мовляв, він схожий на Майкла Джексона. – В останні роки, кажеш?... Це "хороший" комплімент... Він не дуже виглядав...
– Це, може, тому, що ти його пісню співав? В "Україна сльозам не вірить" один хлопчик теж її співав, але в тебе вийшло крутіше...
– Дякую. Цю пісню просто я вибрав, а хлопчикові, напевно, її дали...
– Олексію, ти вже вдруге в Ужгороді. Вперше ти приїжджав з фабрикантами, я знаю, що вам дуже сподобалося... Як тобі з новими відчуттями побувати в нашому місті?
– Не дивлячись на те, що я привіз до вашого міста сніг ( у цей час в Ужгороді справді падав густий сніг - ред.), мені дуже приємно перебувати тут. Тому що, по-перше, я не вперше в Ужгороді, і не вдруге, і, навіть, не втретє... Я тут бував і раніше. Єдине, що тепер стан здоров'я не відповідає моєму настроєві. Бо я дуже радий тут перебувати, і сподіваюся, що сьогодні запланований захід пройде успішно. Я намагатимусь не брати особливої участі, але буду присутній і, звичайно ж, отримаю від цього велике задоволення...
– Часом кажуть, що ми, закарпатці, якось відрізняємося від решти українців. Як би ти нас охарактеризував?
– Насамперед, якщо вдатися в історію, то тут колись була Угорщина... Україна мала інші кордони, вона їх розширила... Якщо ж говорити про людей, то це люди дуже привітні, які віддають якоюсь взаємністю... Це вітається не лише мною, це вітається усіма, хто буває у цьому місті...
Я не можу сказати, що для мене Ужгород чимось особливо відрізняється від інших міст Західної України. Зрозуміло, що тут – своя архітектура, своя ментальність. Але, все ж, Західна Україна – це для мене одне ціле, яке не можна ділити. І діалект схожий. Я так розумію, тут багато національностей...
Сказати, що у мене тут багато друзів, я, звичайно, не можу, але є люди, які мене підтримують, мене приймають. Це важливо. Мені зараз лише 22 роки. Але я сподіваюся, що незабаром знайду тут якихось людей, до яких буду приїжджати і просто насолоджуватись спілкуванням...
Мені дуже подобається ментальність людей в Західній Україні...
– Це запитання тобі задають часто, адже твоє життя після "Фабрики" різко змінилося: як тобі бути у шоу-бізнесі? Тобі в якийсь спосіб доводиться завойовувати своє місце під сонцем, чи твоя аудиторія якась особлива, яка не пересікається з аудиторіями інших співаків?
– У будь-якому разі люди, котрі цінують мою творчість, відрізняються від тих, які люблять творчість інших виконавців, якимись смаками, музичними вподобаннями. Кожна людина суб'єктивна у своєму виборі. І зрозуміло, що мені хотілося б, аби за мою роботу мене любили. Це дуже важливо для мене. Це не до порівняння з тими моментами, коли людина виходить на сцену і просто хоче бути популярною. Я себе відношу до тих людей, котрі люблять свою роботу і хотіли би розвиватися в цьому напрямку в подальшому. Я тільки розпочав свій шлях, я тільки розпочав свій сольний проект, я тільки розпочав напрацьовки з колективом і так далі. Минув усього рік, і зрозуміло, досвіду в мене не так уже й багато. Але я вам скажу, що цей досвід здобутий, напевно, екстерном: те, що я отримував протягом цього року, не кожен артист, мабуть, отримує протягом – не знаю – десяти років...Чому? Бо це і ефірний досвід, і концертна діяльність, і так далі. Слава Богу, що трапилося саме так, що доля повернулася саме цим боком до мене, до справи, якою я живу...
Це важливі речі для кожної людини. Я вважаю, що кожна людина має бути на своєму місці. Чи, може, не має бути, але хотів би бути... Якщо вона себе почуває некомфортно в роботі, то це відображається на багатьох речах...
– Шоу-бізнес, це доволі специфічна сфера діяльності. Чи є довкола тебе достатньо людей, яким ти довіряєш?
– Заздрість і тому подібне я вважаю людськими слабостями. Та не мені засуджувати тих, хто, на мою думку, не правильно чинять. Цьому просто треба приділяти менше часу. Треба займатися власним самовираженням, а не волоктися за чиїмсь успіхом. Якщо ти самодостатній і морально стійкий, тобі легше приймати якісь рішення, легше бути незалежним у цьому житті. Заздрості та лицемірства і так вистачає у житті. Безумовно, це має місце в житті. І тому є, навіть, певне розчарування в деяких людях. Тобто, якщо ти не будеш незалежним у цьому житті, тобі доведеться дуже важко...
– Стосовно нового репертуару... Адже дві пісні – це, безумовно, замало...
– Так, безумовно... І зараз триває велика робота над репертуаром. Уже можу з впевненістю сказати, що записана пісня, на неї відзнято кліп. І зараз більше уваги приділяється манері виконання, неповторності, над доопрацюванням образу. Адже той образ, що склався на "Фабриці", потрібно доопрацьовувати...
– Вибач, що переб'ю, але тобі навіть журі часто говорило, що у тебе образ оцього ангела...
– Оцього, оцього ангела... Набридло мені це вже...
– Так який ти насправді? Який?..
– Я такий самий, як і всі. І кажу так завжди. Я людина, насамперед. Ангел, у моєму розумінні. це щось чисте, бездоганне, вище від усього...
– А які у тебе недоліки?
– У мене багато негативних рис, і багато позитивних. Обговорювати себе я не буду: не моя, мабуть, це справа. Те, яка я людина, я повинен доказувати вчинками. А мене хай характеризують інші. І це нормально, коли до тебе ставляться по-різному. Буває, що і я був неправий. Я людина, я можу робити помилки. Я завжди намагаюся поводитися з людьми по-людяному і віддавати...
– ... всього себе?
– Ні, не всього себе. Якби я всього себе віддавав, то... Швидше, віддячувати людям взаємністю...
– Ну і, насамкінець, побажай чогось нашій закарпатській молоді...
– Я бажаю їм щастя. Бо в щасті є все, що потрібно: і матеріальний достаток, і добрі людські стосунки, і кохання, і так далі.
Це побажання у мене абсолютно універсальне, я зичу чого абсолютно всім, і завжди...
Знайдіть себе у житті...
Підтримуйте творчість Олексія Матіаса, а він буде підтримувати вас...
...Усю другу половину розмови організатор "Містер Ужгород 2010" Влад Лакатош почувався, як на голках, і жестами намагався зупинити розмову. Із залу, де вже розпочалося шоу і оголошували склад журі, лунали захоплені вигуки глядачів.
– А можна мене гостем оголосити, а не журі? Бо я такий хворий... - тихим голосом попросив Олексій, підписуючи своє вітання читачам Закарпаття онлайн.
Але на це ніхто не відреагував...
Источник http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-7611 … -vtretie…-(FOTO)
Отредактировано svetlana (29-11-2010 02:13:30)
В Контактi, в Льошинiй групi, пишуть , що Льошка є в журналi "Oops". Треба перевiрити
Треба перевiрити
Вже перевiрила. Ось)
Встречай Новый год в "КВАРТИРЕ 2011" Первого Национального
В предпраздничный вечер 31 декабря, провожая уходящий год, зрители Первого Национального могут заглянуть на огонек к лучшим украинским исполнителя, ведь именно здесь они обосновались в уютной "Квартире 2011". Проект Первого, который выйдет в эфир в последний день уходящего года в 19.20, - это музыкально-юмористическое scetch-шоу, где в одной уютной квартире провожают старый год Светлана Лобода, "Пара Нормальных", Гайтана, Милосская, братья Борисенко, Матиас, "Скрябин", "ТИК", Геннадий Витер, "Поющие трусы", Тина Кароль, "Алиби", Злата Огневич и многие другие.
Алексей Матиас не побоялся презентовать ранее нигде не звучавшую композицию "Воздух", хоть и признался, что она тоже не вполне подходит для новогоднего шоу. "Это специфическая песня, в ней есть своя жизнь, характер, который ориентирован на определенную целевую аудиторию. Она больше располагает к размышлениям и философии, чем к праздничным прибауткам", - пояснил Алексей. Между тем братья Борисенко все-таки решили привнести в выступление Матиаса дух праздничного веселья: нацепив белые и пушистые заячьи уши, они то и дело выглядывали из-за елки и корчили рожицы за спиной у Алексея, пока тот чувственно исполнял проникнутую лирикой композицию. Разумеется, в эфир ничего подобного не попадет, зато попало Вове и Саше: у них отобрали уши и выгнали из-за елки.
Отредактировано Маринка (16-12-2010 18:11:30)
Вже перевiрила. Ось)Встречай Новый год в "КВАРТИРЕ 2011" Первого Национального
Маринка спасибо огромное, у нас в городе я глянула в киосках такого журнала нет, хорошая заметка.
у них отобрали уши и выгнали из-за елки.
Ох уж эти Борисенки, да уж уже представила эту картинку
Маринка спасибо огромное, у нас в городе я глянула в киосках такого журнала нет, хорошая заметка.
Будь ласка Я останнiй купила в кiоску. Тiльки щось скан не виходить викласти.
Тiльки щось скан не виходить викласти.
Так хочется увидеть скан
Так хочется увидеть скан
Отредактировано Маринка (17-12-2010 18:12:58)
Вы здесь » OLEKSII fan-forum / Ukraine » Media Forum Матиаса » Упоминание Алексея Матиаса в прессе