«Пісні пишу в таксі»

Співак Олексій Матіас відгуляв весілля сестри в Лос-Анджелесі, а в Києві відзначив своє 25-річчя.

Цей харизматичний «фабрикант», відомий глядачам такими піснями, як «Ангелы не умирают», «Белый само лет», «Воздух», не любить бути в центрі уваги. Тому й день народження відсвяткував дуже скромно. У колі рідних і друзів…

- Я не люблю пафосні вечірки, тому замовив столик у ресторанчику, куди прийшли мої батьки та найближчі друзі, - розповідає кучерявий співак. – Але найкращим презентом для мене було те, що всі вони, піднімаючи келихи, говорили на мою адресу дуже гарні слова. Таким чином допомагаючи повірити в себе та у власне майбутнє.
Знаєш, у 25 років я почав задумуватися над тим, що встиг зробити за цей час. Дерево посадив, і не одне – завдяки татові, який мене часто брав із собою на дачу, а от щодо власного будинку та дітей, то цим похизуватися не можу. Хоча дуже хотів би. (Усміхається).

- Ого, Олексію, ти сам заговорив про сім’ю. Мабуть, закохався?

- У свої двадцять п’ять я переосмислив власне життя і зрозумів, що найдорожче – це сім’я. Що ж до особистого, то про своїх обраниць я не говорю ніколи. Навіщо людям знати ім’я, захоплення та колір очей моєї коханої? Не бачу сенсу, тому й ніколи не відповідаю на такі питання. А чи є поряд вона, одна-єдина, - це секрет. А те, що я задумуюсь про власне гніздечко, - це нормально.
Ідеальний варіант – будиночок за містом із власним садочком і квітничком. Головне, щоб у ньому зберігались картини, які малюємо я та інші члени родини. У мого дідуся таких картин кілька десятків. Останню, до речі, він намалював на моє прохання. Я попросив у нього створити подарунок для сестри Анастасії, яка недавно вийшла заміж.

- І що ж він зобразив?

- Два лебеді – символ вірності, шиї яких переплітаються. На словах це банально, але насправді вийшло оригінально та красиво. Насті та її чоловікові дуже сподобалось! А які емоції були в гостей наречених, що побачили цей шедевр. Вони аплодували стоячи! В Америці люди дуже цінують ручну роботу, тим паче, коли її виконує рідна людина.

- Ти вперше їздив до Лос-Анджелеса?

- Так, і дуже шкодую, що через роботу не зміг залишитись там на кілька тижнів, як це зробили мої батьки. Потрібно було повертатися додому, бо було заплановано кілька концертів. Спочатку я подумав, що виконаю свою роботу і знову поїду до рідних, але, коли побачив, скільки коштують нині квитки, - передумав. Одні з найдешевших – близько 800 доларів в один бік, а для мене, як для молодого артиста, це немалі гроші. Та й зважаючи на економію, я не міг собі цього дозволити. Поки що… Тільки не подумай, що я скупердяй. (Сміється). Просто нині я впевнено йду до своєї мети – збираю гроші на власне помешкання.

- І саме через це ти продав свою автівку, яку виграв на «Фабриці»?

- Причина не лише в цьому. Авто мені сьогодні не потрібне, бо під час гастролей до машини міг не підходити по кілька тижнів. Та й по Києву не часто їздив – корки мене вибивали з колії, і я за кермом дуже нервувався. Ще виводили з рівноваги водії-хами, яким до лампочки правила дорожнього руху… Одне слово, усі ці фактори й спровокували те, що я одного ранку прокинувся і подав оголошення про продаж свого авто. І за цей рік ще жодного разу не пошкодував про це, бо в таксі їздити значно комфортніше. Я навіть кілька пісень на задньому сидінні машини написав. (Усміхається).

- А коли ми зможемо їх почути?

- Одну з них я через кілька тижнів презентую своїм прихильникам. Сподіваюсь, що новий Матіас сподобається усім моїм шанувальникам, бо я покажу їм себе такого, яким є насправді. Зізнаюсь, дуже хвилююсь, але надіюся, що у мене все вийде.

- Цього року ти не береш участі у відбірному конкурсі «Євробачення», хоча колись розповідав мені, що дуже хотів би представляти Україну…

- Так, але після того, як подумав, скільки грошей потрібно на підготовку, трохи охолов. Зрештою, вже тепер я розумію, що цей конкурс, на жаль, сьогодні є більше не музичним, а політичним. А мені, людині, яка далека від цієї справи, важко буде змиритися з очевидними неписаними правилами.

- А як щодо політичної ситуації, яка нині склалась у рідній країні? На Майдані був?

- Звісно, мені не байдуже те, що сьогодні відбувається, але висловлювати свою думку з приводу тих чи інших переконань я не маю наміру, бо розумію, що в будь-який момент це може бути використано проти мене. Скажу лише одне: впевнений, що в політиці немає щирості й доброти, а без цих двох факторів я себе не уявляю.
Мабуть, саме тому мене дуже рідко можна зустріти на світських заходах. Ну не звик я до того, щоб цілий вечір усміхатися всім та робити компліменти незнайомим людям. І коли мене запитують, чи спілкуюся я з «фабрикантами», з якими провів кілька місяців у зірковому будиночку, одразу називаю імена тих, кого насправді хочу бачити у своєму житті. Це – Артем Мех, Стас Шурінс, брати Борисенко та Коля Серга…

-    До слова, Стас Шурінс, з яким ти жив в одній кімнаті під час «Фабрики», встиг уже одружитись…

- Так, я за нього радію, він молодець. Ось як тільки назбираю гроші на власний будинок  і розпочну свій бізнес, то теж справлю гучне весілля. А поки що готуюсь до новорічних корпоративів, яких у мене цього року дуже багато. (Усміхається).

Катерина ВЛАСЮК
«Експрес», 20-22.12.2013