Да  уж, мы  тут   так  же  высказывали  своё   мнение  по  поводу  концерта,  не  всё  нравилось,  конечно  малость  чувствовался  консерватизм, аж  зандто  было  много  экскурсов  в  истории, действительно  были  технические  огрехи, но  что  бы так  уж   вообщем Телекритика  конечно   оторвалась  по  полной, думаю  что  там  видимо  кто  то  ну очень не любит  руководство  первого  Национального канала,  статья  носит  явно  заказной  характер.

Концерт до 60-річчя УТ: ганьба в прямому ефірі
Інна Долженкова для «Телекритики» 09-11-2011

Перший національний підтвердив репутацію каналу, який до змін просто не надається. Ну от такий він, совєцький і мохом порослий

Їй-бо, краще б Перший національний не анонсував святкового концерту з нагоди 60-річного ювілею українського телебачення!

Адже попередня інформація про пряму трансляцію ювілею була дуже багатообіцяючою:

«5 листопада 2011 Перший Національний святкуватиме 60 років з дня першого виходу в ефір. Цей день вважається і днем народження українського телебачення. Для своїх телеглядачів Перший підготував святковий концерт, пряма трансляція якого відбудеться 5 листопада о 19:20. У концерті візьмуть участь зірки української та зарубіжної естради.

Серед запрошений зірок - Нані Брегвадзе, Тетяна Овсієнко, Ніна Митрофанівна і Тоня Матвієнко, Наталія Могилевська, гурт "Пісняри", Юрій Рибчинський, Микола Гнатюк, Наталія Бучинська, Олександр Пономарьов, Віктор Павлік, Михайло Поплавський, Дмитро і Назарій Яремчуки, Степан Гіга, Матіас, Наталія Валевська, Іво Бобул, Alyosha, Світлана та Віталій Білоножки, Злата Огнєвіч, Оксана Пекун, Руслана Лижичко, Михайло Грицкан, Володимир Гришко, Едуард Романюта, Дмитро Гордон, Надія Шестак, Євгенія Кропівцева, Камалія, Гарік Кричевський, театр пантоміми "Мім і Річі", Володимир Данилець і Володимир Мойсеєнко, команда "Золотих гусаків" та інші зірки. Святкова концертна програма буде розділена на шість блоків, кожен із яких присвячений 10-річчю розвитку українського телебачення. Кожен блок буде вести окрема пара:

1.Олена Рюміна та Тимур Мірошниченко;

2.Зінаїда Журавльова та Ігор Захаренко;

3.Євген Сальников та Ольга Сумська;

4.Світлана Білоножко та Ігор Посипайко;

5. Тамара Щербатюк та Андрій Сміян».

60 років телебачення - це, безумовно, подія визначна. І глядача до анонсованого ювілейного концерту готували послідовно й ґрунтовно, щодня по кілька разів показуючи ролики про історію національного ТБ та привітання з ювілеєм від причетних до його створення й сьогодення, а також від тих, хто або частенько буває гостем телестудій, або ж віддано дивиться всі програми Першого національного вже багато років.

Після перегляду прямої трансляції ювілейного концерту заднім числом закортіло, аби святкування 60-річного ювілею тими досить симпатичними роликами й обмежилось. Бо те, що менеджмент Першого національного каналу запропонував своєму вірному глядачеві (а інших у Першого просто немає), відгонило таким провінційним аматорством, що від сорому аж щелепи зводило!

Почнімо з того, що деякі заявлені в анонсі ведучі, прочитавши сценарний план, просто відмовилися брати участь у цьому дійстві. Приміром, Зінаїда Журавльова. Тож пари ведучих блоків суттєво перетасували - на сцену Міжнародного центру культури та мистецтв у результаті вийшли незаявлені в анонсі Тетяна Цимбал і Людмила Лисенко.

Та менше з тим. Головне, що хоч якісь ведучі, причетні до справді великої історії українського телебачення, зголосилися вести цей концерт. Інакше він би провалився не на дно оркестрової ями, кажучи фігурально, а набагато глибше.

Трансляцію вели з зали Міжнародного центру культури та мистецтв (колишній Жовтневий палац). Не надто велика (чи не саме через цей параметр її й обрали організатори?), навіть ця зала була заповнена глядачами заледве наполовину. А тут ще й, наче навмисно, оператори регулярно виводили її на екрани телевізорів, по той бік яких можна було спостерігати незамасковане дезертирство глядачів, котрі, вочевидь, прийшли сюди не з власної волі. Як наслідок, до кінця концерту досиділи лише найвитриваліші - мабуть, ті, кому цього суботнього вечора просто не було куди більше податися.

Технічне забезпечення концерту - теж окрема пісня. Ні, сцена, як годиться в усіх нинішніх шоу, виблискувала різноколірними промінчиками-лазерами. Але на тому весь модерний лоск і скінчився. Бо, скажімо, коли Людмила Лисенко, розповідаючи про 70-ті роки Українського телебачення, сказала, що зараз на екрані, розміщеному спеціально для цього на сцені, покажуть хроніку, вона несамохіть ввела глядачів в оману. Бо ж екран залишався сліпим упродовж усіх її натяків і навіть прямих вимог вивести на нього таку жадану й вочевидь передбачену сценарієм хроніку! Не склалося.

Не стала зіркою вечора й Світлана Білоножко. Її вимучені діалоги з партнером Андрієм Сміяном виглядали жалюгідно, попри те, що теледіва вбрана була дуже красиво, та й із макіяжем і зачіскою того вечора в дружини Віталія Білоножка все було гаразд. А от історія про те, як їй для роботи диктором на ТБ спершу відрізали, а тоді дозволили відростити назад довге волосся, вийшла якоюсь вимушеною, без тіні жвавої імпровізації, як це, напевне, задумали організатори.

Остаточно добили всіх геть недоречні усні вставки «на правах реклами». Люди добрі, якщо ви робите ювілейний концерт загальнонаціонального рівня, то знайдіть зрештою одного нормального спонсора, який не ганятиметься за кількістю згадок про себе коханого під час урочистого дійства, а обмежиться банером на сцені!

Загалом здалося, що всі запрошені артисти просто відбували номер. Але таке враження склалося тому, що ведучі, ніби теж відбуваючи номер, оголошували співаків та гумористів сухо й холодно. А ті, коли виходили на сцену, мабуть, одразу впадали в шок, усвідомивши, що доведеться виступати перед напівпорожньою залою.

Мені особисто було дуже шкода Нані Брегвадзе. Легенда радянсько-грузинської естради, будучи людиною загартованою й вихованою, навіть оком не кліпнула, побачивши, скільки «вдячних глядачів» на неї чекає, і заспівала, як завжди, з фірмовим неповторним шармом. Але ніхто з присутніх у залі глядачів не додумався сам піднести їй квіти, натомість подяка за виступ обмежилася стандартним букетиком із трьох троянд та гілочки папороті, винесеними з-за лаштунків якимось статистом. Стандартним, бо такі букети вручали всім без винятку виконавцям. У тому числі й дуету «Кроликів» - Володимирам Данильцю та Моїсеєнку. Хоча ці двоє внесли помітне пожвавлення в нудний перебіг «незвичайного концерту» своїми варіаціями на тему блатної пісеньки «Мурка». Потішили, ніде правди діти! Це, мабуть, саме те, чого так бракує Першому національному. А може, це була перша ластівка анонсованого на канал конкурсу пісні в стилі шансон? Ну, тоді все логічно.

Хай як це парадоксально, але, на думку автора, найкраще висвітлив 60-річний ювілей Українського телебачення телеканал... «Україна» в «Событиях недели». Авторам вистачило й доброго гумору, й національної гордості, щоби сюжет про поважну річницю вийшов цікавим і пізнавальним.

А Перший національний тим часом знову підтвердив свою репутацію каналу, який до змін просто не надається. Ну от такий він, совєцький і мохом порослий! Чи, може, поважний вік до цього зобов'язує?

http://test.telekritika.ua/telekanaly/2011-11-09/67096