Мне очень понравилась фраза "десь у райцентрі проводжали «першу дівчину району» на кастинг до обласного центру" этим все сказано

«Лети с приветом, вернись с победой!»
Борис Бахтєєв для «Телекритики» 27-04-2011
Проводи Міки Ньютон: затягнуто, недотепно і... якось дуже й дуже провінційно
Цієї весни, на відміну від минулорічної, Перший національний канал не живе очікуванням «Євробачення». Минулорічного квітня щотижня виходило ток-шоу «Конкуренти Альоші», щотижня ж канал показував конкурси попередніх років - ті, в яких брала участь Україна. Покази ці були цікаві бодай тим, що включали фрагменти, які під час прямих трансляцій в ефір не виходили, поступившись місцем рекламі, - найчастіше це були танцювальні чи циркові номери або спів місцевих зірок.
Цього року після завершення національного відбору тема «Євробачення» з Першого національного зникла. Чи то канал утомився від відбіркового марафону, чи то знайшов цікавіші й, скажімо так, вартісніші за «Євробачення» речі, якими можна заповнювати ефір. Хоч би як воно було, а минулорічна цікавість каналу до конкурсу «Євробачення» тепер виглядає як «на безриб'ї й рак риба»; вести мову про зміни у ставленні каналу до цього конкурсу після приходу нового керівництва, як виявилося, передчасно. Нове керівництво так і не виробило концепції, яке місце має посісти ця непересічна, взагалі-то, подія, у його мовленнєвій сітці. Втім, стосовно Першого національного взагалі досить важко вести мову про концепції.
Аж от нарешті великоднього вечора 24 квітня канал згадав про «Євробачення», показавши «Проводи на "Євробачення" - 2011. Міка Ньютон». Десь посередині дійства ведучий Тимур Мірошниченко прохопився: Міка Ньютон від'їжджає до Дюссельдорфа 2 травня. Тож дещо передчасними були проводи. Ну, нічого страшного: погуляли - от і гарненько.
Відбувалася подія на київському Майдані Незалежності. Співведучою Тимура Мірошниченка була співачка Марта. Сам Мірошниченко цього вечора постав у незвичному амплуа. По-перше, був він у костюмі з краваткою. По-друге, розійшовся не на жарт. Точніше, щосили робив вигляд, ніби розійшовся. Мірошниченко - висококласний ведучий, і досі його гаслом було: «Не знаєш, що сказати? Мовчи й слухай музику». Цього вечора його з Мартою було не спинити. То вони просторікували, що от-от «Євробачення» знову відбуватиметься в Києві (бо Міка Ньютон неодмінно переможе), і як буде добре, коли Україна прийматиме й «Євро-12», і «Євробачення-12», і «ще що-небудь європейське». То тужили, що українці не можуть голосувати за Міку Ньютон, і радили всім поїхати за кордон і проголосувати за неї - «от тоді вже точно вона переможе» (сумнівний, узагалі-то, комплімент Міці). То з'ясовували, чи поїде наступного року Марта на «Євробачення» сама, а чи в дуеті з Мірошниченком. То довго пояснювали, хто з них кого кохає, чи не кохає нікого більше, й хто з них просто красивий, а хто дуже красивий. То закликали глядачів на Майдані «поцілувати сусідську дівчину». То цілувалися самі. То запевняли: «Поки що для дівчат (коли співали декілька чоловіків поспіль. - Б.Б.), але обіцяємо: чоловіки теж не сумуватимуть». Уже й не розібрати було, що це - чи то «Євробачення», чи то якийсь love parade.
Усе це було затягнуто, недотепно й... якось дуже й дуже провінційно. Не для палацу «Україна» й не для «Савік Шустер студії» - «як для Майдану, потягне». Ніби десь у райцентрі проводжали «першу дівчину району» на кастинг до обласного центру. А ще така манера ведення зовсім не пожвавлювала дійства. Коли ведучі повсякчас вимагали від глядачів бурхливих овацій, змушували їх аплодувати ще й ще, так і здавалося, що зараз пролунає сакраментальне: «Где ваши ручки?!» Що ж до артистів, то після такого настирливого вимагання овацій їм мало стати просто-таки ніяково: ведучі ніби навмисне підкреслювали, що виступи артистів самі по собі на аплодисменти не заслуговували. До речі, до відома пана Мірошниченка: в українській мові немає слова «да», є слово «так».
Була у трансляції ще одна фішка. У верхньому лівому кутку екрану мерехтів прямокутничок: «Прямий ефір». Проспівала Ольга Цибульська, й настав час «Підсумків тижня». Понад сорок п'ять хвилин, якщо з рекламою. І от відновилася трансляція «Проводів». Той самий прямокутничок «Прямий ефір». На вулиці стало зовсім темно. «Привітаємо Олю Цибульську!» - сказав Мірошниченко. Глядачам залишалося тільки гадати, чи й справді Оля Цибульська тішила публіку на Майдані майже годину (решта артистів співали одну, максимум дві пісні), а чи репліка Мірошниченка була спеціально для телеаудиторії, якій не показали чималий шматок концерту.
Ні, неможливо зрозуміти цього неодмінно прямого ефіру з концерту на Майдані. Неможливо зрозуміти, що він давав і навіщо був потрібен, якщо жодного інтерактиву не було, й друга половина чудово виглядала б у запису. Аби лише залишити у глядачів ураження, що їм показали не все - нате, мовляв, що дають?
Концерт складався з двох частин. Розпочала його Міка Ньютон. Потім виступали українські співаки, «ті, хто брав участь у національному відборі, та друзі Міки Ньютон». «"Євробачення" відкриває співаків не лише європейського масштабу, а й в Україні», як сказали ведучі. Відкриттів, якщо чесно, в цій частині концерту не було, ніщо не зачепило й не запам'яталося.
У другій частині співали майбутні учасники «Євробачення» від інших країн. «Стільки гостей "Євробачення" на одній сцені в Києві ніколи ще не було, лише 2005 року, коли власне "Євробачення" проходило в Києві!» - захоплювалися ведучі. Іноземних гостей виявилося аж цілих четверо - Аморі Вассілі з Франції, Надін Байер із Австрії (ведучі не знайшли за потрібне сказати, що Австрія повернулася на конкурс «Євробачення» після тривалої перерви), з Азербайджану, «Здоб ші Здуб» з Молдови - ото й усе.
Потім на сцену вийшла Альоша з відбракованою торік Be Free, після неї - Руслана й, нарешті, Міка Ньютон із конкурсною піснею: «Давайте покажем нашим гостям, как умеет Киев отрываться!» Щось, до речі, не пригадалося, щоб на «великому» «Євробаченні» ведучі або самі співаки бодай раз застосовували такий от оживляж.
Здавалося б, це й мало бути логічним завершенням «Проводів на "Євробачення" Міки Ньютон». Але ж ні, на сцені з'явилися майбутні учасники конкурсу з Великої Британії. Проспівали вони - й трансляція обірвалася. Без «до побачення» від ведучих, без їхніх завершальних слів. От просто обірвалася, й усе. То виходить, і тут глядачам показали далеко не все? Коли так, який узагалі сенс був у трансляції цих «Проводів»? Адже «Євробачення» - конкурс телевізійний, не майданний! А вийшло, ніби глядачів допустили краєчком ока побачити те, що було призначено не для них.
Отут, під час другої частини, подеколи можна було просто згоріти з сорому. Про Аморі Вассілі ведучі сказали, що він «приїхав до нас із далекої Європи». Так і закортіло мерщій узяти атлас світу, щоб переконатися: Україна - таки не в Африці. Тільки-но проспівав француз, як Мірошниченко почав його допитувати: «Які ваші враження від нашого міста, від України?» Дякувати Господові, не спитав хоч про «українських дівчат, які навесні роздягаються». От цікаво, що міг відповісти гість, який, цілком можливо, української столиці ще й не бачив, бо не встиг? Чи це не ознака провінційності - щоразу напрошуватися на чергові компліменти: «Ну то як вам наша Хацапетівка? Правда ж, нічим не гірша за Москву?» «Правда-правда», - тільки й залишається єдиний варіант припустимої відповіді.
Але й це ще не все: ведучий почав вимагати від Вассілі побажань Міці Ньютон. Той, як видалося, не надто зрозумів, хто це така - Міка Ньютон (от же ж лошара натовський, нашої Міки Ньютон не знає!), і біглою англійською відповів: «Я погано розмовляю англійською, мені важко говорити; єдине, чого я хочу, - це виграти "Євробачення"». Цієї його відповіді не переклали.
Надін Байер теж почали розпитувати про щось таке на кшталт: «Чи ми вам сподобалися, а чи дуже сподобалися?», а коротеньке побажання Міці Ньютон, коли не помиляюся, вона виголосила сама. Знала, що не відкрутиться.
А потім ведучі оголосили про виступ «представників дружньої країни (а Франція з Австрією тоді ж які? - Б.Б.), безпосередніх наших сусідів - Азербайджану!» Ні, з географією цього вечора в мене щось вочевидь не складалося. Звісно ж, порівняно з «далекою Європою» Азербайджан - то просто-таки найбезпосередніші сусіди, ближчих і не буває. Тільки дуже вже захотілося дізнатися, з якого боку сусідує з Азербайджаном Україна. Не з європейського, то вже зрозуміло, але ж із якого?
Утім, може, взагалі Україна тут була ані до чого? Лише Руслана півтори пісні проспівала українською мовою. Міка Ньютон, «Жемчуг», Кирилл Туриченко, Віталій Козловський, Геннадій Вітер, Марта, Маша Собко, Шаніс, Ольга Цибульська, Михайло Бронський співали російською; Міка Ньютон, «Закльопки», Віталій Галай, Альоша й трішечки Руслана - англійською. Віталися й прощалися з публікою теж здебільшого російською - навіть ті співаки, які ще донедавна хизувалися своїм «бандерівським» походженням. Сюрпризом стали україномовні звертання до публіки Альоші та - старанно вивчене - соліста «Здоб ші Здуб».
Воно, звісно, зрозуміло: пісня не має кордонів і все таке. Але щоб аж такою мірою?.. А після цього «Вудстоку в райцентрі» в голові нав'язливо почала крутитися фраза: «Лети с приветом, вернись с победой». От же вона яка, чарівна сила мистецтва!

ссылка: http://www.telekritika.ua/teleprogram/2011-04-27/62331

Ага, теперь рассмотрела. Только это не стукалки, а туфли на два размера
больше. Статья тоже понравилась, могут же, если захотят или если разрешат.

Отредактировано Tatiana (29-04-2011 11:18:21)

Что то группа фанатов "большая" .   Получается три человека Микку и отправили на Евровидение?Ничего себе возможности . 

Знакомимся с конкурентами Мики Ньютон. Азербайджан

Сегодня я расскажу вам об азербайджанцах, которые едут на Евровидение.  Вы уже знаете, что они, совместно с французом, молдаванином и австрийкой, которые тоже едут в Дюссельдорф, участвовали в концерте, организованном на Майдане менеджерами Мики Ньютон.

Из промо-концерта в Киеве с Романом, Надин и Микой Ньютон

Азербайджан в этом году примет участие в "Евровидении" всего четвертый раз.  Букмекеры считают, что 10 мая Эльдар и Нигяр могут занять хорошее место. Но не только из-за прогнозов букмекеров, а просто из чистого любопытства я инициировала нашу встречу с азербайджанской парой, пользуясь тем, что они пока в Киеве.

Эльдару 22 года. С Нигяр они встретились на национальном отборе в Азербайджане. Продюсеры предложили им петь вместе, и те согласились.  Нигяр постарше, она - мать двоих детей и любящая жена.

Я попросила ребят рассказать о себе:

- Расскажите  о себе.  О вас  пока мало знают в Украине. Как вы начали работать вместе? Как работали до этого?

Нигяр: Я родилась в Баку. Наверное, петь начала раньше, чем ходить. В пять лет уже участвовала в детском ансамбле. Окончила музыкальную школу  по классу фортепиано, потом стала дипломантом конкурса «Pour».  Но все же образование у меня экономическое, хотя музыка была со мной всегда. Сейчас я живу на две страны – Англию и Азербайджан - мой муж работает в Лондоне, поэтому приходится колесить в Баку, и наоборот. Кроме того, у нас двое детей, из-за этого на некоторое время я полностью ушла в семью, занималась воспитанием малышек.

Эльдар: Я тоже родился в Баку. Как и Нигяр, окончил музыкальную школу по классу фортепиано. Некоторое время жил и учился в Германии, так что немецким языком владею отлично. Кроме того, в Германии изучал актерское мастерство, сценическую речь и вокал. А сейчас я учусь на магистра.

У Нигяр двое детей, а Эльдар учится в магистратуре

- Как вас отбирали в Азербайджане? Был ли национальный отбор? Каким образом он проходил?

Нигяр: У меня такое впечатление, что в Азербайджане был самый жесткий отбор по сравнению со всей Европой. Чего только стоят 7 предварительных отборов!

Эльдар: Это точно! 77 учасников – это жесткая конкуренция!

- Поддерживает ли вас канал, который транслирует "Евровидение" в Азербайджане? Как?

Нигяр: Да, конечно.

- Вас спонсирует государство, или вам искали спонсоров?

Эльдар: У нас нет спонсоров, только поддержка страны.

- Расскажите о команде, которая с вами работает. Кто эти люди? Что они делают? Сколько их?

Нигяр: У нас довольно большая команда по подготовке к конкурсу: хореограф, тренер по вокалу, стилисты, визажисты, промо-команда – все они нам помогают и готовят к конкурсу. Это международная команда специалистов, которые много лет в в шоу-бизнесе.

Эльдар: Вот, например, клип для нас снимал главный режиссер «Евровидения» в Эстонии и Украине 2005 Тармо Кримм. Он огромный фанат «Евровидения» и профессионал мирового уровня!

Популярно ли "Евровидение" в Азербайджане? Или только становится популярным? Много ли людей смотрят его?

Эльдар: В Азербайджане все смотрят «Евровидение»! Наша страна участвует уже четвертый год. Хотя с другой стороны только четвертый год, ведь, конкурсу уже 56 лет! Все наши представители занимали очень высокие места, и это только подогревало интерес в конкурсу.

Нигяр: Да, поэтому очень много людей смотрят конкурс и поддерживают нас.

- Когда вы едете в Дюссельдорф? Сколько дней там проведете? Что планируете делать кроме выступлений и репетиций?

Нигяр: В Дюссельдорф мы летим в воскресенье (1 мая). Будем там точно до финала – 14 мая (Смеется). Кроме выступлений и репетиций у нас запланированы короткие промо-визиты в соседние страны, встречи з фанами и конечно, с коллегами по «Евровидению».

Эльдар: Но боюсь, что все эти планы могут быть пересмотрены в пользу репетиций и работы над постановкой. Для нас очень важно показать красивое и качественное выступление.

- Будет ли Азербайджан устраивать вечеринку в Евроклубе? Какую?

Нигяр: Мы еще думаем над этим. Но, обязательно вас пригласим, если вечеринка состоится!

- Как вас поддерживают фаны? Большая ли фан-группа едет с вами в Дюссельдорф (сколько приблизительно людей)?

Эльдар: Мы постоянно на связи с фанами через Твиттер и Фейсбук. Нас очень поддерживают! Сколько человек приедет в Дюссельдорф – даже представить не можем, на будем рады видеть всех!

- Кто писал вам песню? Почему вы исполняете именно ее? Какая идея в ней заложена?

Эльдар: Эта песня была специально написана для нашего дуэта. Авторы Стефан Йорн, Сандра Берман. Мы выбрали ее из нескольких предложенных вариантов. Эти же авторы писали песню для Сафуры в 2010 году. Она сразу легла мне на душу, такое впечатление, что я пел ее вечно. С первого момента  ее прочувствовал. Очень надеюсь, что ее оценит Европа.

Нигяр: Действительно в ней столько романтики и нежности. Она, как нежные чувства, которые зарождаются между влюбленными и которые они пытаются сохранить вечно. Это музыка души и для души.

- Что вы сейчас делаете в Украине?

Эльдар: Мы приехали в Украину в рамках промо-тура, нам безумно нравится страна, Киев, потому решили задержаться подольше, кроме того в нашей международной команде есть также украинские специалисты.

- Как вам Мика Ньютон? Если бы она представляла Азербайджан, вы бы беспокоились за честь страны?

Нигяр: Мика очень милая девушка, и у нее очень душевная песня. Мы с не познакомились в Киеве на концерте в честь ее отбытия на «Евровидении». Мы безусловно желаем ей удачи!

Эльдар: Встретимся в Дюссельдорфе!

- В каких странах в рамках промо Евровидения вы уже побывали с концертами?

Нигяр: Мы были на Мальте, в Санкт-Петербурге, Таллинне, Киеве.

- Какие страны чем запомнились?

Эльдар: На Мальте нам очень понравились люди. Мы там были в начале апреля – там была прекрасная погода и природа. Мы участвовали в утреннем шоу, выступал перед зрителями – это было незабываемо! В Питере мы выступали на разогреве у немецкой группы De Phazz.  В Таллинне тоже гостевали один день – встречались с местными журналистами. В Киев мы приезжали на концерт Горана Бреговича – нам дали шанс выступить у него на разогреве, также мы посетили прощальную вечеринку Мики Ньютон на Майдане.

Нигяр: В последние дни мы взяли паузу в промо-турах для полной концентрации на подготовке. Может, во время пребывания в Дюссельдорфе мы успеем еще куда-то съездить.

- Вы  выступали на одной сцене с Гораном Бреговичем. В связи с чем? Как вы познакомились с ним?

Эльдар: Мы написали письмо с просьбой выступить у него на разогреве в Киеве. И были очень приятно удивлены, когда он согласился.

Нигяр: Да, это было очень удивительно, мы очень верили, что он согласится, и это случилось! Соответственно, лично познакомились уже перед выступлением.

- Вы сильно изменили изначальную манеру исполнения своей песни "Running scared" в процессе подготовки к Евровидению?

Нигяр: Мы не меняли манеру исполнения песни, мы только экспериментировали с разными аранжировками: самые последние – это акустическая и танцевальная версии.

- Как вы относитесь к оценке ваших шансов букмекерами? Верите ли им? Согласны ли с их мнением?

Нигяр: Нам это очень приятно, но всех рассудят зрители.

- Эльдар, говорят, что вы недавно расстались с девушкой.  Не в связи с "Евровидением" ли? Может, из-за ревности к Нигяр?

Эльдар: Да, расстались, но не из-за «Евровидения». Это совсем отдельная история, довольно старая.

- Глядя на вас, невозможно сделать вывод, что вы из Азербайджана. Почему вы не похожи на азербайджанцев?

Нигяр: Не знаю, почему мы не похожи. Я настоящая коренная азербайджанка.

Эльдар: И я. (Улыбается)

Эльдар, Нигяр, успеха вам!

МЕДИАНЯНЯ